Рідка культура: приготування, глибинне культивування та перевірка перед роботою

Рідка культура — це міцелій, вирощений у стерильному живильному розчині. Нею засівають зерно швидше й рівномірніше, ніж шматочками агару, але в рідині зараження не видно так, як на чашці. Тому головне правило: рідку культуру перевіряють посівом на агар до того, як вводити в роботу.

Ця стаття продовжує матеріал про чисту культуру на агарі: рідку культуру готують саме з перевіреної чашки.

Рідка культура й глибинне культивування

Глибинне культивування — це вирощування міцелію в рідкому середовищі, де поживні речовини розчинені, а кисень подається перемішуванням (Bakratsas et al., 2021). Рідка культура гровера в банці й ферментер на сотні літрів — той самий процес у різному масштабі. Різниться мета: гроверові потрібен чистий посівний матеріал, біотехнологічному виробництву — біомаса чи метаболіти.

Рідкий посівний міцелій готують за 5–7 діб проти 30–40 діб для твердого, і він дає однорідний за віком міцелій (Song et al., 2026). У досліді з Pleurotus pulmonarius субстрат із рідким міцелієм заріс за 30 діб проти 40, а врожай був вищим, ніж із зерновим міцелієм; біологічна ефективність із рідким міцелієм становила 65,48 % (Abdullah et al., 2013). Систематичний огляд підтверджує швидше заростання й вищий урожай, але спирається лише на три роботи останнього десятиліття (Dong et al., 2026). Порівняння рідкого й зернового міцелію саме для їжовика гребінчастого знайти не вдалося.

Ризик рідкої культури — бактерії й перетримування. У рідкому інокулюмі тремели (Tremella fuciformis), отриманому з твердого міцелію, врожай коливався від партії до партії через нестабільну мікробну спільноту, а в перетриманому, побурілому інокулюмі (9 діб замість 5) частка бактерій роду Stenotrophomonas зросла з 3,7 % до 34,3 % (Lin et al., 2025).

Живильні середовища

Гровери готують бідні середовища з 4–40 г цукрів на літр, а лабораторні середовища для нарощування біомаси містять 30–70 г/л. Класичне правило гроверів — 4 % цукрів, але й 3–5 % підходять (GroCycle). На форумах грибників додають, що близько 10 % для міцелію вже токсичні, а слабший розчин кращий за міцніший.

Рецепти гроверів на 1 л води

Лабораторні середовища для Hericium erinaceus, на 1 л

Оптимальні умови росту біомаси в одному з дослідів: 24,4 °C, pH 6,4, 147 об/хв (Khurana et al., 2022). Багаті лабораторні середовища мутні від борошна й екстрактів, тому для посівної культури зручніші прозорі середовища на мальт-екстракті й глюкозі: на них видно помутніння від бактерій.

Приготування

Рідке середовище стерилізують коротше, ніж зерно: від 20 хвилин для невеликих банок до 40–45 хвилин для літрових (Lamycosphere). Надто довга стерилізація карамелізує цукри (Rhizofunga).

1. Розчиніть компоненти в теплій воді за рецептурою.
2. Заповніть посуд не доверху. Гровери заливають банку на ⅔–80 % (GroCycle; форуми грибників). У лабораторіях колбу на шейкері заповнюють на 30–40 %: наприклад, 150 мл у колбі 500 мл (Joconn).
3. Покладіть усередину магнітний якірець або скляні кульки — після стерилізації банку вже не відкривають.
4. Стерилізуйте за 15 psi: 250 мл — 20–25 хвилин, 500 мл — 30–35 хвилин, 1 л — 40–45 хвилин (Lamycosphere).
5. Оцініть колір. Розчин має лишатися прозорим; якщо він потемнів, цукри карамелізувалися, тому невеликі об'єми не стерилізують довше ніж 30 хвилин (Rhizofunga).
6. Охолодіть щонайменше 12 годин перед інокуляцією (Out-Grow).

Системи, якими користуються гровери

Системи відрізняються способом перемішування й подачі повітря. Найпоширеніша в гроверів — банка на магнітній мішалці; ферми з великими обсягами переходять на ферментери.

Приклад промислового режиму з японського патенту для гриба хатаке-сімедзі (Lyophyllum decastes): ємність 160 л, 2 % глюкози, 0,2 % пептону й 0,2 % дріжджового екстракту, барботаж повітря без мішалки, 25 °C, 6–7 діб (JP2010200749A).

Відбирають культуру шприцами на 10–60 мл з голками 16–18 G або перистальтичним насосом. Дозування в гроверів: 1–2 мл на банку близько 1 л, близько 10 мл на мішок 2,3 кг зерна (GroCycle).

Інокуляція та інкубація

Засівайте рідке середовище лише перевіреною чистою культурою: шматочком агару з міцелієм або 1–2 мл готової рідкої культури (Rhizofunga). Спори для цього не підходять: на них можуть бути спори плісняви й бактерії, мультиспорова культура генетично неоднорідна, а заростає вона повільніше (GroCycle). У лабораторних протоколах для H. erinaceus вносять 10–13 % посівної культури від об'єму середовища.

Ідеальна посівна культура складається з багатьох дрібних пелет. У досліді з Pleurotus pulmonarius найкращим був інокулюм із пелетами близько 1,9 мм: такі пелети дають достатньо точок росту і не страждають від нестачі кисню всередині (Song et al., 2026). Надто сильне перемішування шкодить: у Ganoderma 200–230 об/хв пошкоджували міцелій, а оптимумом були 150 об/хв (Umar et al., 2023).

У їжовика гребінчастого міцелій у рідині тонкий, і він збирається в щільні кульки, схожі на помпони; ріст видно за 3–7 діб (Lykyn).

Виробникам екстрактів варто знати про поверхнево-активні добавки. Твін-80 у концентрації 3–4 % збільшував біомасу H. erinaceus у 1,8–2,2 раза (Okumura et al., 2021), але в іншому досліді полісорбат 80 з глюкозою знижував вміст еринацинів A, C і P у міцелії більшості штамів на 83–100 % (Smith et al., 2025).

Перевірка перед введенням у роботу

Обов'язковий тест один — посів на чашку Петрі; решта його доповнює. Опублікованого стандарту контролю якості саме рідких культур грибів знайти не вдалося, тому таблицю зібрано з практики гроверів і загальних мікробіологічних методів. Колекції культур керуються принципом «жодна контамінація не допускається» (UKNCC).

Два правила до таблиці. Перше: не відкривайте стерильну банку, щоб понюхати культуру, — пробу відбирайте шприцом через порт (Gourmet Cultures). Друге: доки чашка не показала чистий ріст, культуру не вводять у роботу й не використовують як посівний матеріал для наступної.

Для маточних культур ідентичність підтверджують секвенуванням ділянки ITS: штами Hericium в одному з дослідів підтвердили зі схожістю 99,53–99,84 % (Gonkhom et al., 2022). Як шукати й перевіряти штам, ми розповідали в статті про пошук штаму.

Зберігання

Готову рідку культуру зберігають у холодильнику за 1–5 °C (Liquid Fungi) і ніколи не заморожують (Gourmet Cultures). Перед використанням культурі дають прогрітися до кімнатної температури (GroCycle) і добре струшують (Liquid Fungi). Виняток — рожева глива: її культури в холодильнику не зберігають (North Spore).

Щодо терміну джерела розходяться, і рецензованих досліджень життєздатності рідкої культури в холодильнику знайти не вдалося.

Стара культура працює гірше: у шиїтаке рідкий міцелій, який безперервно культивували понад 50 діб, викликав передчасне закладання плодових тіл (Kawai et al., 1996). Для тривалого зберігання штаму рідка культура не підходить — штам тримають на скошеному агарі, а рідку культуру готують під кожен цикл.

Порядок дій

1. Приготуйте прозоре середовище, наприклад 20 г мальт-екстракту й 20 г глюкози на 1 л води.
2. Залийте посуд не більше ніж на ⅔, покладіть магнітний якірець, закрийте кришкою з портом і фільтром.
3. Стерилізуйте за 121 °C: 250 мл — 20–25 хвилин, 1 л — 40–45 хвилин; охолодіть щонайменше 12 годин.
4. Засійте шматочком агару з перевіреної чистої чашки або 1–2 мл перевіреної рідкої культури.
5. Інкубуйте за 24–25 °C із повільним перемішуванням 7–14 діб.
6. Огляньте культуру на світло: розчин має бути прозорим, міцелій — білим.
7. Нанесіть три краплі на чашку Петрі й інкубуйте тиждень; за можливості перегляньте краплю під мікроскопом.
8. Після чистого результату засійте пробну банку зерна, а потім — робочу партію: 1–2 мл на банку близько 1 л або близько 10 мл на мішок 2,3 кг.
9. Запишіть штам, середовище, дати, результат тесту й зберігайте залишок за 1–5 °C.

Джерела

Наукові публікації та довідкові сторінки:

1. Malinowska E. et al. (2009). Improved simultaneous production of mycelial biomass and polysaccharides by submerged culture of Hericium erinaceum. Journal of Industrial Microbiology & Biotechnology, 36(12), 1513–1527.
2. Huang D. et al. (2007). Nutritional Requirements for the Mycelial Biomass and Exopolymer Production by Hericium erinaceus CZ-2. Food Technology and Biotechnology, 45(4), 389–395.
3. Jeong J.-H. et al. (2006). Optimization of Submerged Cultivation of Hericium erinaceum. KSBB Journal.
4. Krzyczkowski W. et al. (2010). Erinacine A biosynthesis in submerged cultivation of Hericium erinaceum: Quantification and improved cultivation. Engineering in Life Sciences, 10(5), 446–457.
5. Khurana S. et al. (2022). Optimization of vegetative growth conditions for submerged cultivation of edible medicinal mushroom Hericium erinaceus. Mushroom Research, 31(2), 171–180.
6. Okumura R. et al. (2021). Effects of Tween series and agar additives on mycelia biomass and β-glucan production by Hericium erinaceus in submerged culture. Biomass Conversion and Biorefinery.
7. Smith A. et al. (2025). Polysorbate 80 Differentially Impacts Erinacine Production Profiles in Submerged Cultures of Hericium. Molecules, 30(13), 2823.
8. Shen T. et al. (2015). Production of cyathane type secondary metabolites by submerged cultures of Hericium erinaceus and evaluation of their antibacterial activity by direct bioautography. Fungal Biology and Biotechnology, 2, 8.
9. Cerrone F. et al. (2024). Airlift bioreactor–based strategies for prolonged semi-continuous cultivation of edible Agaricomycetes. Applied Microbiology and Biotechnology, 108, 377.
10. Dong H. T. et al. (2026). Mushroom Spawn and Its Effects on Mushroom Growth and Development: A Systematic Review. Agronomy, 16(3), 391.
11. Song J. et al. (2026). Screening and Quality Evaluation of Submerged Culture Media Formulations for Pleurotus pulmonarius. Journal of Fungi, 12(5), 310.
12. Abdullah N. et al. (2013). Production of liquid spawn of an edible grey oyster mushroom, Pleurotus pulmonarius, by submerged fermentation and sporophore yield on rubber wood sawdust. Scientia Horticulturae, 161, 65–69.
13. Lin H. et al. (2025). Analysis of Microbial Community Structure and Cultivation Performance Assessment in Tremella fuciformis Liquid Inoculum. Journal of Fungi, 11(12), 825.
14. Bakratsas G. et al. (2021). Recent trends in submerged cultivation of mushrooms and their application as a source of nutraceuticals and food additives. Future Foods, 4, 100086.
15. Kawai G. et al. (1996). Effect of liquid mycelial culture used as a spawn on sawdust cultivation of shiitake (Lentinula edodes). Mycoscience, 37, 201–207.
16. Umar A. et al. (2023). Agitation role (Dissolved Oxygen) in production of laccase from newly identified Ganoderma multistipitatum sp. nov. and its effect on mycelium morphology. BMC Microbiology.
17. Gonkhom D. et al. (2022). Optimal conditions for mycelial growth of medicinal mushrooms belonging to the genus Hericium. Mycological Progress, 21, 82.
18. Suleimenova Z. et al. (2025). Hericium erinaceus: Combining traditional uses with modern biotechnology to develop nutraceuticals. Biosystems Diversity, 33(3), e2535.
19. Gupta S. et al. (2020). Management of contaminants in mushroom spawn. Indian Journal of Agricultural Sciences, 90(5), 1000–1003.
20. UKNCC. Biological resource: properties, maintenance and management.
21. ASM. Gram stain protocols; Thermo Fisher. Biological contamination.
22. Патент JP2010200749A.

Сайти гроверів і виробників обладнання:

1. GroCycle. How to make liquid culture; Liquid culture vs spore syringe.
2. Rhizofunga. Liquid culture tek recipe.
3. Lamycosphere. Culture liquide de mycélium.
4. Out-Grow. How to make liquid culture; Thick Cultures. Guide to mushroom liquid culture.
5. Lykyn. Lion's mane mushroom liquid culture.
6. MycoPowered. How to test liquid culture.
7. Gourmet Cultures. Signs of contamination in liquid culture.
8. Liquid Fungi. Top mistakes to avoid; North Spore. Storage; Field & Forest. Lion's mane liquid culture.
9. Обладнання: Midwest Grow Kits; Joconn; Satrise; Fermentor China; Made-in-China.
10. Форуми грибників-аматорів: обговорення рецептів, магнітних мішалок, швидкості перемішування, пляшок GL45, аерації компресором і перевірки культури, позначені в тексті як «форуми грибників».